Skoda Kodiaq – це великий сімейний кросовер класу D-SUV, який в Україні пропонується переважно в повнопривідних варіантах, а як опцію для нього можна замовити навіть третій ряд сидінь. Це авто дуже популярне в нас і настільки часто зустрічається на дорогах, що вже давно стало частиною українського автомобільного пейзажу. Тож коли мені випала нагода проїхати на ньому з Києва до Львова, далі до Буковеля, а потім назад до Києва, я вирішив нею не нехтувати. Тим більше, що тест-драйв припав на невелику сімейну відпустку, а це чи не найкращий сценарій для перевірки саме такого автомобіля. Мені дістався Kodiaq другого покоління в комплектації Sportline з бензиновим двигуном 2.0 TSI, тож в цьому матеріалі поділюся враженнями від оснащення авто та розкажу, наскільки воно комфортне в далеких подорожах.
Дизайн та салон
Зовні Skoda Kodiaq нагадує мені доволі сильно піднятий універсал, при заявленому кліренсі майже 19 см, і цілком може конкурувати не тільки з такими “однокласниками”, як Hyundai Santa Fe, Nissan X-Trail чи Volkswagen Tayron, але й, скажімо, з Subaru Outback. Кузов має традиційно стриманий для бренду дизайн, окрім агресивної решітки радіатора та цікавої форми задніх ліхтарів, тут особливо немає за що зачепитися оком.
Комплектація Sportline трохи оживляє картину: спортивний бампер, пофарбовані в колір кузова деталі нижнього “периметра”, чорні глянцеві багажні рейки, молдинги та стійки даху, темні логотипи та 19-дюймові легкосплавні диски кольору антрацит. Тобто працює той самий рецепт, що й у Karoq Sportline, на якому я їздив минулого року: жодних технічних змін ззовні, але автомобіль одразу сприймається дорожчим. З пакетом Sportline Plus додається ще й передня решітка з горизонтальною світловою смугою, яка робить “обличчя” авто впізнаваним у темряві.
Втім, загалом в Skoda роблять ставку не на ефектність, а на розміри: довжина – 4,76 метра, ширина – 1,86 метра, висота – 1,68 метра, колісна база – 2,79 метра. Тому найкраще цей автомобіль розкривається не зовні, а всередині.
Салон Kodiaq радує і матеріалами, і простором. В комплектації Sportline використовуються м’які пластики та матеріал типу Алькантари на дверних картах, сидіннях і центральній консолі з боку пасажира, а доповнюють картину темні рифлені вставки та тонкі смужки атмосферного підсвічування.
Можна дискутувати про практичність замшевих поверхонь у сімейному авто, але виглядає та відчувається це справді на рівні автомобілів класом вище.
Самі сидіння мають форму ковшів, як у спортивних автомобілях, з інтегрованими підголівниками та розвиненою боковою підтримкою. Вони дуже зручні, а ще мають висувну подушку під ноги, яка подовжує сидіння – дрібниця, але під час довгих поїздок, особливо для людей з високим зростом, вона дає дуже відчутний приріст комфорту.
Окрім форми сидінь, на спортивність натякають хіба що алюмінієві накладки на педалі. Загалом комплектація Sportline не стільки про спорт, скільки про відчуття спортивності, і в цьому насправді немає нічого поганого.
Місця в салоні справді багато. Навіть з моїм зростом 191 см у водійському кріслі можна почуватися дуже комфортно, не впираючись правою ногою в центральний тунель, та ще й з хорошим запасом регулювань. Вентиляції в сидіннях немає, але завдяки матеріалу типу Алькантари вони не жаркі навіть влітку.
Окремо відзначу підлокітник, який регулюється як по довжині, так і по куту нахилу – разом з висувною подушкою сидіння це дозволяє облаштувати собі майже ідеальну посадку.
Проїхавши за тиждень понад 1000 км за кермом, я взагалі не відчув втоми, а це чи не найкращий комплімент, який можна зробити водійському місцю.
А от ергономічність простору навколо водія потребує звикання, деякі рішення тут виглядають доволі дивно. До важеля перемикання передач з правого боку керма, який вже став стандартом для автомобілів Volkswagen та Skoda, звикаєш доволі легко.
А от чому кнопку “ручника” перенесли аж на нижню панель зліва від керма – сказати складно. Я весь тиждень за звичкою шукав її поруч з селектором передач.
Ще одна річ, яка потребує звикання – нова система керування кліматом та мультимедіа, що складається з трьох поворотних “шайб” Smart Dials із вписаними в центр невеликими дисплеями. Вони багатофункціональні й можуть відповідати одразу за декілька дій: регулювання температури клімату, підігріву сидінь чи гучності звуку. Але після адаптації ця система виявилася дуже вдалою. Завдяки додатковим фізичним клавішам поруч, як максимальний обдув чи ввімкнення рециркуляції повітря, я за весь тиждень жодного разу не торкався налаштувань клімату в сенсорному екрані. Система компактна, але водночас дає водієві всі потрібні опції, щоб не відволікатися на сенсорні меню під час руху – і це саме те, чого хочеться від сучасного автомобіля.
Місця позаду не просто багато, а дуже багато. За вимірами Романа Мельниченка з нашого огляду, запас простору для ніг пасажирів другого ряду становить 70-95 см залежно від положення передніх сидінь – це один з найкращих показників у класі.
Задній диван регулюється, для комфорту пасажирів є великий підлокітник, окрема третя зона клімат-контролю та підігрів задніх сидінь. Двоє дорослих та дитина розміщуються тут з величезним запасом, тож у сімейній подорожі ніхто не скаржився на тісноту, а це, повірте, важливий критерій, коли попереду шість-сім годин дороги.
Багажник Kodiaq одразу пропонує вражаючі 910 літрів, а якщо скласти задній ряд – взагалі 2105 літрів. Враховуючи рівну підлогу, тут можна буквально спати.
В Skoda традиційно з увагою підходять до дрібниць в рамках концепції Simply Clever, тому в багажнику є додаткові ніші, гачки для сумок та кріплення – все, щоб зручно розмістити навіть велику кількість речей. Наш відпускний багаж на трьох зайняв хіба половину простору.
А ще у дверях тут ховається парасолька, майже як у Rolls-Royce.
Технології та оснащення
Технологічно Kodiaq Sportline пропонує весь сучасний пакет опцій: 13-дюймовий основний дисплей Skoda Connect з хорошою роздільною здатністю та підтримкою бездротових Apple CarPlay та Android Auto, 10-дюймову цифрову панель приладів, адаптивний круїз-контроль з утриманням в центрі смуги, камери кругового огляду, датчики паркування по колу та проєкційний дисплей на лобовому склі.
Сама інформаційно-розважальна система працює швидко, без підлагувань, а бездротовий Android Auto за тиждень жодного разу не відвалився. Цифрова панель приладів має декілька режимів відображення, зокрема з навігацією, коли перед очима з’являється карта зі штатної системи.
На жаль, вивести сюди повноцінну карту з CarPlay чи Android Auto не можна – це, здається, вже традиційне обмеження автомобілів Volkswagen Group, і воно трохи засмучує, якщо ви, як я, звикли до навігації через Google Maps чи Waze.
З цікавого – автомобіль вміє розпізнавати об’єкти, які рухаються перед ним. Буквально їдете за фурою, і Kodiaq показує на проєкційному дисплеї силует фури, система розпізнає навіть мотоцикли. Тобто якщо мотоцикліст попереду різко загальмує, система безпеки має зреагувати. В далекій дорозі така візуалізація додає впевненості, бо ти бачиш, що автомобіль справді “розуміє” дорожню обстановку навколо.
Камери 360 загалом працюють добре, але якість зображення тут середня, особливо з огляду на хорошу роздільну здатність самого екрана.
Не забули й про класичні “зимові” опції: у Kodiaq є підігрів лобового скла, шкіряного керма, а також передніх і задніх сидінь з роздільним керуванням. Влітку це, звісно, не перевіриш, але для українського клімату набір більш ніж доречний. А в темну пору доби головним аргументом стають матричні LED-фари з підсвічуванням поворотів: на неосвітленій трасі вони працюють чудово, вирізаючи з дальнього світла зустрічні автомобілі та не засліплюючи інших водіїв.
Окремий плюс – відділення Phone Box з бездротовою зарядкою одразу для двох смартфонів, та ще й з охолодженням. Для дротового заряджання є чотири порти USB-C потужністю 45 Вт – два попереду та два позаду, а в корпусі дзеркала заднього виду захований додатковий USB-C на 15 Вт для живлення відеореєстратора. Дрібниця, але автомобіль сповнений уваги до таких дрібниць.
В дорозі
Маршрут вийшов показовим: спочатку траса Київ – Львів, потім гірський відрізок до Буковеля і назад до Києва. Тобто і швидкісна магістраль, і гори, і міський трафік з паркуваннями біля готелів – повний набір режимів, у яких живе типовий сімейний кросовер.
Перше, що відзначу – шумоізоляція. Kodiaq пропонує доволі хороший її рівень, навіть від дороги. Це не стане одкровенням для тих, хто їздив у преміальних авто, але як для цього класу шумоізоляція тут цілком хороша: на швидкості 120 км/год можна спокійно розмовляти, не підвищуючи голос, а дитина на задньому ряду може спати – перевірено.
На противагу очікуванням, що великий сімейний кросовер повинен мати максимально м’яку підвіску, реальність показує, що Kodiaq навпаки доволі жорсткий. Це дарує відчуття збитості та кращої керованості, що важливо для автомобіля такого розміру, і зрозуміло, чому виробник налаштував підвіску саме так. Нерівності та горби на дорогах ви відчуваєте, але підвіску не пробиває навіть на розбитих ділянках. Тож можна трохи жалітися на жорсткість, але не на те, що вона створює якийсь реальний дискомфорт. Натомість в поворотах гірських доріг автомобіль поводиться зібрано, без надмірних кренів, і це додає спокою, коли позаду сидить сім’я.
Зв’язка двигуна 2.0 TSI на 204 к.с. з крутним моментом 320 Нм та 7-ступеневої коробки DSG DQ381 працює добре: відчутних затримок під час перемикання передач немає, але є невеликий лаг між натисканням на педаль газу та набором швидкості, що пов’язано з роботою турбіни.
Заявлений розгін до сотні складає 7,4 секунди – я не заміряв, але на трасі та в місті динаміки загалом вистачає. Втім, враховуючи розміри автомобіля, тут не завадив би, хоча б як опція, 2.0 TSI на 265 к.с., як у Volkswagen Tayron. Потужніший двигун дав би більше впевненості під час обгонів на трасі, але довелося б пожертвувати розходом пального.
А розхід, до речі, вийшов трохи меншим, ніж я очікував. На маршруті Київ – Львів при швидкості 115-120 км/год бортовий комп’ютер показав 7,5 л/100 км. Відрізок Львів – Буковель на швидкості 80-90 км/год вийшов взагалі економним – 6,4 л/100 км. Назад до Києва вийшло близько 7 л/100 км, бо дороги в п’ятницю в бік столиці були вільнішими. Як для повнопривідного бензинового кросовера завдовжки майже 4,8 метра з майже повним завантаженням – результат дуже пристойний.
Адаптивний круїз-контроль з функцією утримання в центрі смуги на трасі працює коректно та значно знижує втому: автомобіль сам тримає дистанцію, плавно гальмує та розганяється. Єдине зазначу, системи безпеки діють іноді аж занадто на випередження, ви можете отримати сигнал небезпеки, коли авто попереду починає гальмувати ще на доволі великій дистанції до вас. А автомобіль може виконати екстрене гальмування, коли ви здаєте назад, а в 10 метрах від вас повільно котиться інше авто. В такій обережності Skoda, звісно, є свої плюс, але здається систему можна було б трохи краще відкалібрувати.
Окремо скажу про габарити в міських умовах. Kodiaq – велике авто, і на тісних парковках, наприклад, Львова та навіть на вулицях це відчувається. Але датчики паркування по колу та камери кругового огляду роблять маневрування цілком спокійним, навіть у вузькому дворі зі стовпчиками та бордюрами жодного разу не виникло відчуття, що я зараз щось зачеплю. Єдине побажання – краща якість картинки з камер, про яку я вже згадував.
Комплектації та ціни
Тепер про гроші. Станом на зараз Kodiaq в Україні пропонується у двох комплектаціях: Selection та Sportline, але з чотирма варіантами двигунів: бензинові 2.0 TSI на 190 та 204 к.с. (завжди з повним приводом), а також турбодизелі 2.0 TDI на 150 к.с. (передній або повний привід) та 193 к.с. (тільки повний привід). Всі версії комплектуються 7-ступеневою коробкою DSG.
За актуальним прайс-листом на автомобілі 2027 модельного року Selection стартує з 1,73 млн грн за версію 2.0 TSI на 190 к.с., а протестований Sportline з двигуном 2.0 TSI на 204 к.с. коштує від 1,95 млн грн – і це ще акційна ціна. Найдорожчим є Sportline з 193-сильним дизелем – від 2,12 млн грн. Додатково до обох комплектацій пропонуються акційні пакети: Selection Plus додає, зокрема, LED Matrix фари, шкіряний салон, електрорегулювання сидіння водія з пам’яттю та безключовий доступ Kessy Advanced, а Sportline Plus – адаптивний круїз-контроль, камери 360, навігацію, 13-дюймовий екран та проєкційний дисплей. Тобто частина описаного вище оснащення тестового авто – це саме пакет Sportline Plus, і це варто враховувати під час конфігурації.
Вартість, звісно, доволі висока. Але якщо згадати, що новий Toyota RAV4 тільки починається з 1,83 млн грн, формально будучи автомобілем меншого класу, то цінник Kodiaq вже не здається аж таким завищеним. Проте конкурентів у D-SUV сегменті вистачає: це й споріднений Volkswagen Tayron, й Hyundai Santa Fe, Mitsubishi Outlander, Mazda CX-60, Nissan X-Trail та інші. Втім враховуючи співвідношення ціни та оснащення, а також простір салону та багажника, не дивно, що Kodiaq настільки часто зустрічається на українських дорогах.
У підсумку
Тиждень і понад тисячу кілометрів зі Skoda Kodiaq Sportline можна підсумувати дуже просто – це авто для тих, хто цінує багато простору. Величезний багажник, дуже зручні передні сидіння з висувними подушками, простір на задньому ряду з окремою зоною клімату, хороша шумоізоляція та відносно економний як для таких розмірів двигун, складаються в зручний сімейний автомобіль для подорожей Україною. Претензії за результатами поїздки залишилися хіба дрібні: не в усьому продумана ергономічність, середня якість картинки камер кругового огляду, невеликий лаг турбіни та бажання мати в гамі потужніший бензиновий двигун для впевненіших обгонів. Але жодна з них не критична, і жодна не псує загального враження від Kodiaq.
